Професійна етика учителя (за Ш. Амонашвілі)
1. Стосунки "ВЧИТЕЛЬ - УЧНІ"
1. "Ні, це неправда, що уроки постаріли, вони стали - як влучно висловився один учень –жертвами деяких учителів. Врятувати уроки від них - задача надто важка, але потребує розв'язання "
2. "Вся історія виховання говорить про те, що діти завжди були дітьми, а епоха накладає на їхнє життя і характер свій слід. Проте, нам здається, що соме зараз, в роки нашого учительства, піднялося таке неспокійне та зухвале покоління, діти стали шумливими, битливими, забіякуватими, неслухняними, без бажання вчитися... А яких учнів нам хотілося б мати? Щоб всі вони раптом стали ковтати кожне слово наших настанов? Цього не буде ніколи!"
3. "Що потрібно мені, щоб стати педагогом-майстром? Ну, звісно, знання, але обов'язково - добра душа, чутке серце, любов до дітей і нестримане бажання присвятити їм своє життя."
4. "Учень постійно повинен відчувати, що з ним рахуються, цінують його думку, довіряють, радяться. Одночасно зміст навчання повинен передбачати умови, за яких учень може висловлювати свої погляди, давати поради, будувати пропозиції, обирати "
5. "Педагог дійсно повинен вірити в можливість кожної дитини і будь-які відхилення в її розвитку сприймати в першу чергу як результат недиференційованого методичного підходу до нього. Сприймати природні невдачі учня як його нездатність і реагувати на це з осудженням, без орієнтації на їх обов'язкове подолання в майбутньому - не гуманно по відношенню до дитини"
6. "Учитель повинен відверто радіти за кожен успіх свого учня, висловлюючи задоволення за свій клас, за свого учня. При цьому треба вчити дітей радіти за успіхи своїх однокласників, переживати їх як спільну радість"
7. "Позитивне висловлення педагогом свого смутку із-за невдачі учня повинно будуватися на вірі в його майбутні успіхи. Воно повинно мати форму співчуття - підбадьорення, що говорить: я відчуваю твою біду як свою і готовий прийти на допомогу тобі. Наприклад, "Давай разом спробуємо ще раз! Ти обов'язково цього досягнеш, якщо будеш уважнішим... Якщо тобі знадобиться моя допомога, кажи!"
8. "Іноді можна попросити учнів написати вчителеві листа про те, що подобається і що засмучує його на уроці, які поради вони дали б, щоб уроки стали кращими. Вважають що вчитель не повинен радитися з учнями про шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу, говорити учням, що йому потрібна їхня допомога, що він чогось не знає. Все це ніби-то може ущемити авторитет і гідність педагога...."
9. "Педагог не має права ущемляти репутацію учня перед товаришами і батьками. Такі прояви педагогічного егоцентризму, як підвищення голосу, крик, лайка, неуважність, загрози не можна маскувати тим, що вони продиктовані любов'ю до дітей."
10. "Виявляти живе зацікавлення захопленнями, інтересами та справами кожного учня. Ця зацікавленість повинна виявлятися не в формі допиту: "Скажи, будь -ласка, чим ти цікавишся, що читаєш?" Основна мета полягає в тому, щоб учень дійсно бачив в учителеві друга, якому дійсно цікаві його колекції марок, книги, музика, спорт, він сам"
11. Правила педагогічної етики:
- Будь обережний!
- Не помились!
- Не шкодуй!
- Будь надією для учня!
- Даруй себе дітям!
- Знай, до чого прагнеш!
- Постійно шукай в учневі багатство його душі!
- Будь терплячим в чеканні дива і будь готовим до зустрічі з ним в дитині!
2. Стосунки "ВЧИТЕЛЬ - БАТЬКИ"
1. Відчувати моральну відповідальність перед батьками за навчання та виховання їхніх дітей
2. Активно і постійно шукати педагогічних контактів з батьками (не тільки коли потрібна їхня допомога) - для того, щоб порадитись про дитину, більше дізнатись про неї
3. Не допускати ображення батьківських почуттів зневажливою і необґрунтованою оцінкою поведінки чи навчання їхніх дітей. Замість роздратованості - доброзичливість і чуйність!
4. Сприяти підвищенню авторитета батьків в очах дітей (негатив: "Залиш
своє "не хочу" для тата з мамою")
5. Тактовно і обґрунтовано висувати належні вимоги до батьків учнів, не перекладаючи на них при цьому своїх обов'язків (негатив: запис в щоденнику "Розмовляв на уроці. Розберіться!")
6. Терпляче вислуховувати критичні зауваження, рахуватися з ними, (позитив: критика менше образить учителя, якщо він сам попросить батьків висловитись щодо його роботи, надати свої поради)
3. Стосунки "ВЧИТЕЛЬ - КОЛЕГИ"
1. Бути добрим, дружелюбним та чутливим до своїх колег
2. Володіти тоном і тактом спілкування з колегами
3. Не заздрити успіхам колег
4. Ділитися своїм досвідом з колегами
5. Не соромитись вчитися у колег
6. Не дивитись на колег згори свого "польоту"
7. Зберігати добре ім'я своїх колег
8. Не намагатися підняти авторитет свого предмету через приниження інших
9. Бути непримиримим до фактів антипедагогічної поведінки колег
